Універсального рецепту складання сімейного бюджету не існує. В деяких сім’ях працює один дорослий, в інших – обидва. Хтось більше заробляє, а хтось, навпаки, витрачає. А є й такі сім’ї, в яких у кожного свій окремий бюджет.

Тим не менш, фінансове планування має бути. Інакше все зароблене витрачатиметься хаотично та безконтрольно. При такому підході не уникнути грошових провалів, особливо, в кінці планового періоду або у випадку форс-мажорів. Для їх вирішення можна позичити гроші. Наприклад, звертатися до знайомих або оформлювати банківську позику. Зручний вихід із нестандартної ситуації – оформити найшвидший кредит онлайн, що буквально за 5 хвилин допоможе відновити баланс на рахунках.

Проте перше, що треба зробити – домовитись між собою стосовно спільного фінансового плану або дольової участі у витратах. Якщо члени сім’ї дійшли згоди щодо ведення спільного бюджету, можна переходити до конкретних дій.

Відображаємо доходи

В доходній частині акумулюються всі гроші, які надходять протягом планового періоду. Це, в першу чергу, регулярні доходи:

• заробітна плата, оплата за виконані проекти та надані послуги;
• соціальні виплати;
• відсотки та дивіденди від інвестицій.

Складнощі зазвичай викликають разові або нерегулярні доходи – премії, відпускні, подарунки, спадщина, виграші, виконання зобов’язань боржником, тощо. Такі доходи можна включати в місячний бюджет за умови, що конкретна сума гарантовано надійде. В іншому випадку їх краще віднести до наступного місяця. В річному ж плані ви просто коригуєте доходи поточного або наступного місяця.

Плануємо витрати

Щоб не перевищити наявні можливості, важливо дотримуватись пріоритетності витрат. Виглядає це наступним чином:

• Обов’язкові спільні витрати: оплата житла, комунальних послуг, відсотків за кредитами, продуктів харчування, побутових речей та засобів.
• Обов’язкові витрати на кожного члена сім’ї: одяг, транспорт, фітнес, догляд, гігієна, ліки та медичні обстеження, тощо.
• Видатки на придбання вартісних товарів – техніки, меблів, інших речей.
• Відкладання та накопичення – на фінансову «подушку», спільну відпустку, ремонт, непередбачувані обставини.
• Необов’язкові витрати – на них можна спрямувати все, що залишилося.

Оптимальною для сімейного бюджету є формула 60/40. За нею 60% наявних грошей йдуть на обов’язкові регулярні витрати, 40% – на все інше. Для сімей з невеликими доходами економісти пропонують формулу 40/30/15/5. В цьому випадку левова частка доходів (40%) витрачається на продукти харчування, 30% – на побут, одяг та лікування, 15% на оплату комунальних послуг або орендованого житла. Залишок в 5% доведеться розподіляти між великими покупками, незапланованими й необов’язковими витратами та накопиченням.

Другий варіант майже не залишає можливостей для маневрування, тому його рекомендується застосовувати короткостроково, лише в кризові для сім’ї періоди.