Сумую за твоїми руками, За голосом сумую! Навколо мене багато людей, Але їх не помічаю. Всі думки тільки про тебе. Як без тебе сумно! Ходжу ніби уві сні, Все тьмяно і сумно.

Я так сумую без тебе, Я так сумую, що для мене минають дні. І без тебе вони порожні, сумні, І без тебе тьмяніші всі вогні.

Сумую дуже за тобою, Хочу якнайшвидше тебе обійняти І в божевільній метушні, Забувши про все, поцілувати.

Сподіваюся, так само ти, як я, сумуєш. Сподіваюся, теж на мить побачення чекаєш. І до нього хвилиночки рахуючи, Мрієш, як мене до себе притиснеш.

Я сумую і мрію, Дні до зустрічі я вважаю, Щоб губ твоїх торкнутися І світ пристрасті поринути!

Як сумно мені ночами, Вечорами, Вранці, вдень! Не повіриш — я сумую, Щогодини, що не вдвох!

Я за тобою нудьгувати не перестану, Поки очей не побачу і не обійму. Про це тільки день і ніч мрію, Ну що зі мною діється? Не зрозумію.

Знай, я думаю про тебе І бачу зустріч нашу уві сні. Ми будемо разом, обіцяю, Цілую, обіймаю та сумую.

****

Привіт, коханий, я сумую, Хочу скоріше тебе обійняти. Поговорити та випити чаю, І гаряче поцілувати.

Сумувати іноді корисно, Адже пізнається глибина того, Що серцю близько і цінно, Що дорого і незмінно!

Як же я за тобою сумую! Нічого довкола не помічаю. Тугу, ранить все навколо Без дотику твоїх губ.

Коли тебе немає, у моєму світі сумно, І на душі якось темно і порожньо. Сумую, чекаю зустрічі з нетерпінням, Щоб насолодитися чудовою миттю!

Довгими днями ходжу, наче сплю я. А ніч без тебе — безодня печалі. Сил нема терпіти, без тебе не можу я. Коли ми зустрінемося? Дуже сумую!

Малятко, зая, сонце, дитинко, Як мені тебе ще назвати. Так шкода, що бачимося ми рідко, А я все змушений нудьгувати.

У цю саму мить, втім, як і завжди, я сумую за тобою, а моє серце наповнене непереборним сумом і прагненням бачити тебе поряд. Чекаю нашої зустрічі з любов’ю та нетерпінням!

Сказати, що я сумую, це мало! На стіни лізу від своєї туги… Без ніжності твоєї я вмираю. Навіщо ж ми зараз такі далекі?

Дивлюсь у вікно і розумію, Що без тебе все сіро, тьмяно. Нестерпно я сумую, Коли ми зустрінемося? Мені дуже сумно!

****

Мій милий, мені знову самотньо, Що поряд немає тебе – Тоску сильно я І нашої зустрічі чекаю.

Сумую. Складно пояснити. Мені без тебе прожити, Так складно. Люблю тебе І неможливо Мені бути довго без тебе. Нехай смс моя Порадує тебе.

Ти подібна до сонця, і освітлюєш моє життя своєю любов’ю. Але зараз тебе не видно. І все небо наді мною вкрите похмурими хмарами смутку та туги. Так я сумую за тобою, кохана.

Передаю моєму улюбленому хлопцю на планеті мільйон поцілунків, сто обіймашок і тисячі слів «сумую»!

Дорогий, давай запалимо світло нашої зустрічі… У темряві моя душа отримала не один десяток синців об стіни розлуки і тепер потребує твого догляду та лікувального поцілунку.

Шкода, що нудьга невід’ємна частина стосунків і не можна, наче ведмежа піти на цей час у сплячку і прокинутися від дотику твоєї руки.

А ти давно вже орендував місце у моїй душі. Ти той, заради якого я прагну прокидатися вранці. Той, заради якого я готова гори згорнути і, не замислившись ні на мить, вирушити на край світу.

Коханий мій, я за тобою шалено сумую, мені так не вистачає твоїх ніжних рук і солодких губ, твого чуйного серця та рідного голосу. Я чекаю з нетерпінням моменту нашої зустрічі, міцних обіймів та неймовірного відчуття кохання.

Коханий мій і дорогий, я шалено за тобою сумую, дуже хочеться тебе побачити і міцно обійняти, солодко поцілувати і нікуди не відпускати. Нехай мить розлуки швидше закінчиться, нехай наша зустріч з кожною секундою наближається і тішить моє серце. Коханий, мені без тебе дуже не просто і нелегко.

Для мене розлука з тобою, є нетерпимим і нестерпним часом. Адже коли ти десь не зі мною, мені одразу ставати не по собі. З’являється відчуття страху без тебе. Я хочу коханий, щоб ми з тобою разом були завжди. Адже ти навіть не уявляєш, як я сумую без тебе.

****

І починають горіти яскравіше, коли я бачу тебе поряд. Мені хочеться щоб час входив у наше становище, і допомагав нам йти швидше один без одного і насолоджуватися нескінченністю часу коли ми разом. Моя душа така прив’язана до тебе, що вже вважає твою душу, половинкою своєю. Я сумую за тобою завжди рідний.

Без якого день не день, і вночі всі думки тільки про тебе! Я коханий завжди сумую за тобою, і собі не уявляю, як можна жити без тебе! Як можна без тебе прокидатися! Як можна любити тебе менше за життя. Я хочу коханого, щоб ти завжди посміхався. Хочу, щоб час не був такий жорстокий до нас.

****

Я знаю, що в тебе багато справ, але я так хочу забрати тебе, вкрасти, щоби весь свій час ти проводив лише зі мною. Моя любов до тебе безмежна, ти навіть не можеш уявити, як складно залишатися однією.

Я дуже хочу опинитися біля тебе, подарувати тобі свій солодкий поцілунок або просто заснути на твоєму мужньому плечі, насолоджуючись ароматом парфуму. Я втомилася чекати на нашу зустріч. Томлюся в очікуванні і сподіваюся на швидке спільне проведення часу. Сумую за тобою, мій солодкий.

Моє життя, як і я сама, належить лише тобі. Ти можеш загадати будь-що, і твоя дівчинка тут же виконає всі твої бажання, бо я люблю бачити тебе щасливим. Пам’ятай, що всі мої слова тобі йдуть із серця, і я ніколи не зможу тебе обдурити. Я ніколи не зроблю тобі боляче, адже ти найдорожча мені людина. Нехай у твоєму житті будуть лише яскраві та світлі смуги, а я допоможу тобі в цьому. Я зроблю тебе щасливим, завжди пишатимуся своїм чоловіком, стану гідною жінкою, яка дбатиме і оберігає свого молодого чоловіка від усіх бід.

Моє серце вірить, що ти завжди будеш моїм, а я твоєю, адже інакше не може бути. Ми створені один для одного, і ніхто не зможе завадити нашому щастю.

****

Зайчик, ти найпрекрасніший із чоловіків. Твоя киса нелюдяно за тобою нудьгує і хоче, щоб ти завжди посміхався і ніколи не сумував.

Радість від того, що ти в мене, а смуток – тому що обставини розлучили нас, і я шалено сумую. Я віддала б все за те, щоб побачити твої гарні очі та поцілувати у губи. Дякую тобі за те, що ти поряд.

Де ж ти, моє загадкове щастя? Де ти, моє негаснуче кохання? Мені дуже погано без твого світла. Сили тануть… Все без тебе інше. Себе не впізнаю. Сонце не сонце, а лампочка, вітер не вітер, а вентилятор. Туга, глибока, невгамовна туга… навіть, коли сміюсь, вона просто спить у мені… так ми й живемо з нею… без тебе, коханий.